Ліна Костенко « Маруся Чурай»

Інсценізація

(Чути брязкіт замків)

 Маруся.        Ось де прихилю я свою втому.
                        Чи тут змінили хоч оцю солому?
                        А втім, яка мені уже різниця?
                       Я теж убивця. Я убила Гриця.
                       Оце за те мені заплата –
                       Із кам’яних мурів кам’яная хата.
                       Старий кожух… солома… постелюсь…
                      Хоч так полежу… в пітьму подивлюсь…
 (Здалеку доноситься тупіт коней. Грають сурми)