Вступне слово бібліотекаря
Хай буде мир віднині і довіку!
Хай буде мир й замовкнуть війни злі!
І сльози щастя на своїх обличчях
Відчують усміхнені всюди матері.
Хай буде мир. Веселі будуть діти,
Спокійними скрізь стануть всі жінки.
І перестануть думати ночами,
Що десь коханий гине на війні.
Хай буде мир й замовкнуть всі гармати.
Доволі крові, сліз, нещасть і бід…
Хай відпочине змучений боями
До праці звичний чоловічий рід.
«Хай буде мир!» – звертаються до Бога,
Хай буде мир віднині і довіку!
Хай буде мир й замовкнуть війни злі!
І сльози щастя на своїх обличчях
Відчують усміхнені всюди матері.
Хай буде мир. Веселі будуть діти,
Спокійними скрізь стануть всі жінки.
І перестануть думати ночами,
Що десь коханий гине на війні.
Хай буде мир й замовкнуть всі гармати.
Доволі крові, сліз, нещасть і бід…
Хай відпочине змучений боями
До праці звичний чоловічий рід.
«Хай буде мир!» – звертаються до Бога,




